Психологічний аспект упровадження нових освітніх технологій

              Сучасний етап модернізації системи освіти характеризується посиленням уваги до особистості, спрямуванням зусиль педагогів на розвиток творчого потенціалу учасників навчально-виховного процесу. Реалізація нових векторів розвитку освіти потребує використання інноваційних педагогічних технологій, творчого пошуку нових або вдосконалених концепцій, принципів, підходів до освіти, суттєвих змін у змісті, формах і методах навчання, виховання, управлінням педагогічним процесом.

Освітні технології — це модель оптимальної спільної діяльності вчителя та учня, спрямована на реалізацію навчального процесу з обов'язковою вимогою:
а) забезпечення комфортних умов викладання і навчання,
б) орієнтація на особистість учня.

            Основу і зміст інноваційних освітніх процесів становить інноваційна діяльність, сутність якої полягає в оновленні педагогічного процесу, внесенні новоутворень у традиційну систему.

             Застосування сучасних інноваційно-педагогічних технологій дозволяє створити ефективну систему навчання дітей, яка:

- сприяє активізації пізнавальної діяльності;

- мотивації до навчання;

- високій результативності;

- забезпечує психологічний комфорт;

- розвиває  креативне та критичне мислення;

- забезпечує вільний вибір;

- сприяє індивідуалізації навчальної діяльності;

- створює ситуацію успіху.

                 

            Сучасна освітня технологія у навчальному закладі - це науково-обґрунтована і унормована змістом освіти, місцем та терміном навчання система форм, методів, засобів і процедур, що використовуються для організації та здійснення спільної навчальної діяльності тих, хто навчає, та тих, хто навчається.

В сучасних освітніх технологіях інноваційні процеси носять дискретний  (складений з окремих частин; переривчастий), циклічний характер, тісно пов'язаний з життєвим циклом нововведення, та залежать від дії низки психологічних чинників, серед яких головними є:

1.     готовність педагога до сприяння сучасних освітніх технологій та позитивна мотивація навчальної діяльності в цій ситуації;

2.     готовність педагогів та учнів до творчої діяльності;

3.      оптимальний психологічний клімат освітнього процесу та майстерність педагогів;

4.     врахування психологічних аспектів управління навчальним закладом.

Психологічні чинники в сучасних освітніх технологіях спрямовані не тільки на збереження вже наявного досвіду, а на його трансформацію й перехід в іншу якість. Зміни повинні бути (і на рівні організації, і на рівні особистості) чітко спрямовані на досягнення мети, мати відповідні засоби її досягнення.

             Успіх впровадження освітніх технологій залежить від багатьох факторів. Але найбільш вагомим є психологічна готовність, здатність  педагогічних працівників до інновацій. 

Психологічна готовність - не тільки умова, що робить людину здатною до продуктивної діяльності, але й індивідуально-психологічна властивість, психологічний феномен, який дозволяє людині відтворювати звичні види діяльності і відкривати для себе нові види діяльності, здійснювати переходи від одного її виду до іншого

           Тому необхідна відповідна робота з педагогічними кадрами щодо : 

- підвищення рівня творчості педагогів, прагнення до пошукової, дослідницької роботи;

- забезпечення психологічного супроводу інноваційної педагогічної діяльності.

Впровадження нових освітніх технологій вимагає перебудови психолого-педагогічної структури діяльності вчителя, який їх застосовує. Така перебудова пов'язана із загальним переструктуруванням ментальної моделі світу людини, причому не тільки в професійному аспекті. Нетривіальність цього процесу провокує неоднозначне ставлення освітян до будь-яких педагогічних інновацій. Цей консерватизм має певну захисну функцію, оберігаючи систему освіти від необґрунтованих втручань і збуджуючих впливів. Проте, серйозний психологічний супровід процесу впровадження інновації може допомогти системі зняти «психологічний захист» і відкритися для сприйняття нового.

Інновація ж, у свою чергу, має бути науково обґрунтованою, методологічно і методично забезпеченою і зрозумілою для вчителів, без активного сприяння яких жодне нововведення в освітньому просторі не є можливим.

Створення освітнього середовища – шлях впровадження новітніх технологій.

Запровадження інновації, проходить, так званий, 5-етапний процес прийняття:

1.  Пізнання (вчитель постає перед фактом існування даної інновації і отримує певне

      уявлення про її функції). 

 2. Переконування (вчитель формує у собі сприятливе або несприятливе ставлення до

     інновації).

 3. Рішення (вчитель розпочинає діяльність, що веде до прийняття або ігнорування

      інновації).

4. Впровадження (вчитель розпочинає застосування інновації).

5. Підтвердження (вчитель шукає підкріплення для зробленого вибору або переглядає

    попереднє рішення про прийняття або ігнорування інновації в разі отримання

    суперечливої інформації щодо неї).

            Використовувати технології треба з урахуванням психологічних особливостей учнів. Адже у кожному віці превалюють певні психологічні особливості сприйняття і мотивації. Саме тому, необхідно притримуватися певних правил для різних вікових категорій дітей. Наприклад:

5 клас.

Психологічні особливості учнів:  превалює зорове, конкретне сприйняття, висока емоційність.

6-8 класи

Психологічні особливості учнів:  з'являються елементи абстрагування, на перший план виходить  розумова мотивація

9-11 класи

Психологічні особливості учнів:  високий рівень абстрактного мислення

  Психологічний супровід інноваційної діяльності ЗНЗ.        

Психологічний супровід інноваційної діяльності загальноосвітнього  навчального закладу  змістовно полягає

• у співробітництві практичних психологів з педагогічним колективом,
• психологічній підтримці педагогів-інноваторів,
•  моніторингу розвитку учнів.

Однією з важливих рис, умов успішності діяльності педагога як професіонала є готовність до інноваційної діяльності. Джерела готовності до  інноваційної діяльності охоплюють проблематику особистісного розвитку, професійної спрямованості, професійної освіти, виховання і самовиховання, професійного самовизначення.   

Співробітництво практичного психолога з педагогічним колективом заклечається в такій діяльності:

     1. Просвітницько-розвивальна робота:

метою якої є 

- підвищення психологічної культури педагогів (виступи практичних психологів, соціальних педагогів на педагогічних  радах, нарадах, де  вони ознайомлюють вчителів з новинками психологічної та соціально-педагогічної науки);

- формування толерантного ставлення до впровадження педагогічних інновацій та їх активного впровадження (наприклад - тренінг особистісного зростання для педагогів, психолого-педагогічний семінар з подолання інертності та консерватизму педагогічного мислення , розвиток творчого потенціалу вчителя тощо),

- формування позитивної мотивації педагогів до творчої діяльності, вдосконалення загально-педагогічної та методичної підготовки вчителів, розробка єдиної психолого-педагогічної стратегії супроводу дитини в процесі її навчання, а також стратегій розвитку певних учнівських груп і паралелей.

      Практичні психологи та соціальні педагоги мають стати активними учасниками            методичних семінарів, просвітницьких психолого-педагогічних семінарів для педагогічного колективу.

           Методичні семінари-це творчий процес аналізу різних педагогічних підходів, ідей, технологій роботи з погляду їхнього психологічного змісту, можливих психологічних висновків (і наслідків). Це спільна спроба синтезувати педагогічні знання стосовно конкретного предмета, даної теми, власного стилю викладання і спілкування.

   Просвітницькі семінари орієнтовані, насамперед, на вироблення загальної психолого-педагогічної мови, за допомогою якої описується дитина, її особливості і прояви.    

    Сенс семінарської роботи не тільки в вироблені стратегій щодо створення умов для навчання, виховання і розвитку дитини, а й у взаємному професійному збагаченні педагогів і психологів, побудові корисного і важливого для педагогів процесу  самоаналізу і саморозвитку.

    Однією з форм роботи може стати Педагогічний клуб – неформальне зібрання вчителів, де у теплій дружній атмосфері вони разом з психологом обговорюють проблемні ситуації, які виникають у роботі, обмінюються досвідом. Тема кожного засідання Педагогічного клубу народжується як запит вчителів до психолога, як результат їх сумісного творчого спілкування. Така форма організації не потребує  попередньої розробки програми занять.                        

    Цікавою формою є Психологічні ігри, які надають можливість глибоко усвідомити власні потреби, бажання, можливості щодо самореалізації та самоактуалізації особистості.

    З метою формування комунікативної компетентності педагогічних працівників доцільно організувати проведення семінарів- тренінгів.

    Розвиток  емоційної стійкості педагогів до стресових ситуацій, зняття психоемоційної напруги – суттєва допомога практичних психологів, яку вони можуть надати вчителям. Цю роботу можна проводити як індивідуально так  і з групою педпрацівників.

    Психологічні студії – цікава форма взаємодії психологів з вчителями де  використовуються інтерактивні методики.

       Обговорення підсумків проведеної педагогічної роботи в певній паралелі, представлення досвіду роботи, вироблення загальної системи дій може відбуватися під час такої відомої групової форми роботи як Круглий стіл.

       Одним з пріоритетних напрямків роботи психологічної служби інноваційного навчального закладу може бути психологічна підтримка  педагогів-новаторів.

      Сутність психологічної підтримки педагогів-інноваторів полягає у

• формуванні мотиваційної готовності вчителя до інноваційної діяльності;
• формуванні нової позиції вчителя — орієнтації педагогічної діяльності на вихід від принципів авторитарної, заідеологізованої педагогіки;
• побудову  “суб'єкт-суб'єктних” відносин з учнями.

       Змістовно, це можуть бути як індивідуальні консультацї, так і всі вищезазначені види робіт, які використовують у своїй діяльності працівники психологічної служби.

       Результативність та ефективність психологічного супроводу інноваційних технологій значно підвищиться тільки після того, як у неї включиться педагог, що зумів накласти психологічне знання на свій власний педагогічний досвід, свої знання і технології. 

        2.  Діагностична робота.

      Соціологічні дослідження   проводяться з метою аналізу діяльності школи, аналізу досягнень і недоліків  системи внутрішньошкільної методичної роботи.

Завдання дослідницької роботи:

·         вивчення потреб вчителів у підвищенні рівня психолого-педагогічної підготовки;

·         вивчення методичних потреб вчителів;

·         визначення рівня задоволеності вчителів власною діяльністю;

·         визначення зацікавленості педагогів у творчості та інноваціях;

·         вивчення мотивації вчителів до педагогічної діяльності;

·         вивчення соціально-психологічного клімату у колективі;

·         вивчення мотивації навчальної діяльності учнів, ставлення учнів до школи.

Література

1. Інформаційно-комунікаційні технології навчання: психолого-педагогічні та дидактичні

    аспекти впровадження – 2011 - Кіровоградський  ІППО

2. Інтернет ресурси

3. Академічний тлумачний словник української мови.